Розроблено ефективну двохетапну процедуру зниження перешкод м'язового походження у знятих зі скальпа ЕЕГ-сигналах. Доведено, що вільний від м'язових перешкод спектр знятих зі скальпа ЕЕГ-сигналів у діапазоні частот 0-1000 Гц можна описати сумою двох кривих Лоренца.

Создан метод полного компонентного анализа спектров электрических сигналов, полученных при отведении от скальпа, в диапазоне частот 0 - 1000 Гц. Установлено, что предложенный метод анализа сигналов энцефалограммы позволяет надежно отделить компоненты спектров мозгового происходжения от компонентов спектров мышечного происхождения. Найдены достоверные средние арифметические значения параметров первой кривой Лоренца, а также показатели их дисперсии. Разработаны минимальные технические требования к аппаратному и программному обеспечению для достоверного определения параметров второй кривой Лоренца.

Висвітлено питання оптимізації процесу лікування хворих з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання психоактивних речовин. Встановлено, що на прогредієнтність і ефективність лікування захворювань наркологічного профілю значно впливає спадкова схильність до розладів після вживання психоактивних речовин. Розглянуто можливі моделі наслідування цієї схильності та ідентифіковано її числові маркери, на базі яких розроблено багатофакторні методики визначення схильності до розладів внаслідок вживання психоактивних речовин і оцінки прогредієнтності їх перебігу. Наведено пропозиції щодо оптимізації лікування хворих з різним рівнем прогредієнтності захворювань наркологічного профілю з використанням нейролептиків. Запропоновано новий препарат для протирецидивного лікування залежності від опіоїдів - блокатор опіатних рецепторів тривалої дії.

Проведено судебно-фармацевтическое изучение фармакотерапии при синдроме отмены опиоидов у пациентов-преступников с разным уровнем прогредиентности к опиомании. Приведены характерные отличия в лекарственных средствах, которые получали пациенты-правонарушители с разным уровнем прогредиентности к опиомании. Установлено, что по совокупности результатов анализа частоты и доз, в которых назначались лекарственные средства, подтвержден вывод, что тяжесть синдрома отмены опиодов зависит от уровня прогредиентности к опиомании.

Приведены результаты исследования проблемы нарушения слуха у пациентов, страдающих аддиктивными расстройствами здоровья вследствие злоупотребления психоактивными веществами. Установлено, что наркопациенты, злоупотребляющие наркотическими средствами в сочетании с большими дозами хлорамфеникола (левомицетина), имеют отрицательный коэффициент правого уха (62 %) по сравнению с контрольной группой здоровых лиц, которые имеют положительный коэффициент правого уха (72 %), что подтверждает косвенное нейроототоксическое действие хлорамфеникола (левомицетина).

Определен судебно-фармацевтический критерий доступности - режим контроля для лекарственных средств в схемах фармацевтической коррекции опиоидной наркотической зависимости путем проведения организационно-правовых и клинико-фармакологических исследований. Установлены 3 схемы фармацевтической коррекции опиоидной зависимости: стандартная базовая; стандартная базовая плюс атипичный нейролептик клозапин; стандартная базовая плюс нейролептик рисперидон. Доказано, что добавление атипичных нейролептиков к стандартной базовой схеме фармацевтической коррекции существенно повышает эффективность уменьшения симптомов синдрома отмены опиоидов (дистемия, тревожность, раздражительность, компульсивная тяга к психоактивным веществам), а включение нейролептика рисперидона повышает купирование бессонницы у наркопациентов.

Изучены индикаторы склонности женщин к развитию расстройств F 1 на основании сравнительной оценки их психологических особенностей. Приведен пример из судебно-фармацевтической практики относительно наркобольной женщины, совершившей преступление. Дана характеристика холерическому, сангвиническому, флегматичному и меланхоличному типам темперамента женщин. Проанализированы данные по темпераменту и подвижности нервных процессов у здоровых и наркобольных женщин.

Проанализированы данные о распространении наркозаболеваний в Украине за последние 10 лет (для некоторых показателей - за последние 25 лет). Показано, что процессы, связанные с распространением наиболее тяжких форм зависимости от психоактивных веществ (опийная наркомания и алкогольные психозы) развиваются синхронно. Установлено, что характер соотношений между эпиддинамикой алкоголизма и наркоманий определяется текущим уровнем суммарной распространенности наркопатологии. Выдвинута гипотеза о том, что алкоголизм и наркомания, совокупно достигнув определенного "уровня насыщения" в популяции, начинают конкурировать между собою за потребителей. Показано, что динамика ежегодного вклада заболеваемости опиоманией в ее текущую распространенность обратно-пропорциональная уровню солнечной активности.

Выполнено многомерное психодиагностическое обследование 94-х больных (мужчин) с зависимостью от опиоидов и 106-ти больных (мужчин) с зависимостью от психостимуляторов эфедриноподобного действия кустарного изготовления с использованием шкал HADS, Гамильтон-21 и Янг, а также опросника Дерогатиса. В результате кластерного анализа полученных данных определены специфические и универсальные клинические варианты аффективных расстройств у больных, зависимых от опиоидов, и больных, зависимых от психостимуляторов эфедриноподобного действия кустарного изготовления.

У результаті проведеного дослідження визначено специфічні психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання спиртних напоїв в учасників АТО з урахуванням рівнів і стилю його вживання. Виявлено взаємозв'язок між розладами внаслідок вживання спиртних напоїв і наслідками бойової психічної травми. Показано, що у цілому перехід від умов позиційної війни до умов мирного життя супроводжується зменшенням вживання спиртних напоїв (незалежними від нього особами), зниженням рівня шкідливих наслідків, покращанням психічного статусу і незначним і якості життя, однак є виняток, особливо це стосується стресових розладів і рівень впливу стресової події майже не змінюється. Жодних адаптивних (корисних) середньо- та довгострокових ефектів спиртних напоїв в армійців, і у демобілізованих військових виявити не вдалося (швидкоплинна анксіолітична та снодійно-седативна дія спиртних напоїв не має тривалих позитивних наслідків, на відміну від негативних). Психопатологічні фактори, що впливають на розлади внаслідок вживання спиртних напоїв, майже не змінюються у разі переходу від бойових умов до мирного життя, змінюється вплив лише окремих складових. Тому заходи, спрямовані на запобігання дезадаптації (тобто формуванню нових та загостренню існуючих психічних і поведінкових розладів, у тому числі наркологічного профілю) мають включати принципу спадкоємності. Бажано, щоб між фахівцями та закладами, відповідальними за психогігієну військових і демобілізованих, підтримувався якомога якісний зв'язок щодо методичних спрямувань надання медичної та реабілітаційної допомоги. Значний рівень споживання психоактивних речовин (ПАР) серед комбатантів може свідчити про незадоволений попит на адаптогени (як хімічного, так і нехімічного походження), вживання яких не призводило б до таких негативних наслідків, як вживання спиртних напоїв та інших ПАР. Це виклик для сучасної військової психофармакології, військової психології та військової психофізіології.

Висвітлено проблеми розбудови системи охорони психічного здоров'я в Збройних силах України, організації психіатричної, наркологічної, медико-психологічної, а також волонтерської допомоги. Розкрито актуальні питання сфери психічного здоров'я учасників бойових дій на Сході України. Зокрема описано вплив чинників бойового середовища на військовослужбовців, клініко-психологічні характеристики посттравматичного стресового розладу (ПТСР), аддиктивні розлади, суїцидальні випадки, контузії та постконтузійний синдром. Наведено програму комплексної диференційованої терапії ПТСР у військовослужбовців. Особливу увагу приділено психологічній корекції порушень здоров'я сім'ї учасників бойових дій.